- нечестивий
- —————————————————————————————нечести́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нечестивий — а, е, книжн., заст. У віруючих – який ображає що небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. || у знач. ім. нечести/вий, вого, ч.; нечести/ва, вої, ж. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні… … Український тлумачний словник
злочестивий — а, е, книжн., заст. Нечестивий … Український тлумачний словник
лукавий — а, е. 1) Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2) Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3) … Український тлумачний словник
нечестиво — книжн., заст. Присл. до нечестивий … Український тлумачний словник
нечестя — я, с., заст. Нечестива поведінка, нечестивий вчинок … Український тлумачний словник
окаянний — а, е. 1) заст. Грішний, проклятий. Святополк Окаянний. Окаянні дні. || Гріховний, нечестивий. || Уживається як лайливе слово. 2) розм., рідко. Дуже поганий, неприємний у якому небудь аспекті … Український тлумачний словник
грішний — (який порушує релігійно моральні настанови / суперечить їм), неправедний, нечистий, лукавий, окаянний, нечестивий; гріховний, богомерзький (про життя, учинок, думку тощо) Пор. аморальний … Словник синонімів української мови
грішник — (той, хто має гріхи, грішить), грішний, гріховод(а), нечестивець, нечестивий, перелюбець, перелюбник … Словник синонімів української мови